ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТИ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ЗАПОРУКА СУСПІЛЬНОГО ПРОГРЕСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Анотація

У статті проаналізовано основні тенденційні особливості цифровізації професійної освіти та розвитку інформаційної компетентності суб’єктів освітнього процесу у контексті сучасних глобалізаційних процесів. Автором аргументовано, що поняття «інформаційно-комунікаційна компетентність» та «інформаційна компетентність» (ІТ-компетентності), незважаючи на співзвучність, мають абсолютно різну етимологію й змістово-смислову сутність. Проаналізовано основні відмінності між поняттями «4-та промислова революція» та «Industry 4.0». визначено суперечності успішного розвитку професійної освіти в умовах сучасних глобалізаційних процесів. На основі порівняльно-фактологічного аналізу схарактеризовано особливості реформування професійної освіти у Чехії, Австрії, Хорватії, Фінляндії та країнах Балтії. Автором концептуалізовано три провідні вектори успішного реформування професійної освіти в Українській державі. Перший – передбачає чітке розмежування понять «інформаційно-комунікаційна компетентність» та «інформаційна компетентність» та, відповідно, диференційоване здійснення досліджень щодо розвитку інформаційної компетентності в контексті глобальних перетворень епохи Четвертої промислової революції, а інформаційно-комунікаційної компетентності – в межах напряму Індустрія 4.0. Другий вектор зорієнтовує на врахування зовнішніх чинників розвитку інформаційної компетентності суб’єктів освітнього процесу (доступності сучасних ІТ, засобів комунікацій, наявності мультимедійного обладнання, засобів візуалізації освітнього контенту, безперебійного доступу до мережі Інтернет) та переваг цифровізації освітнього процесу (дієвий, ефективний засіб успішного проведення сучасного уроку теоретичного та виробничого навчання, що передбачає застосування інтерактивних освітніх технологій, які забезпечують не лише досягнення навчальної мети, а й дає можливість розвивати «тверді» і «гнучкі» компетентності). Третій вектор пов’язаний із об’єктивною потребою оволодіння майстрами виробничого навчання та використанням на уроках обладнання, інструментів, засобів автоматизації, що не лише відповідали б досягненню технологій в тій чи іншій галузі, а працювали би «на випередження».