РОМАНТИЧНИЙ СТИЛЬ У МУЗИЦІ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ У ФОРТЕПІАННІЙ ТВОРЧОСТІ Й. БРАМСА

Сіньюань Ма

doi:10.37041/2410-4434-2020-15-16

Сіньюань Ма Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

DOI: https://doi.org/10.37041/2410-4434-2020-15-16

Ключові слова: стильові особливості, фортепіанна музика, творчість композиторів-романтиків

Анотація

Серед жанрів інструментальної музики найбільш важливою спадщиною виявилася сонатна форма. Вона отримала сильний поштовх для розвитку, починаючи від захоплення музикантами бетховенським симфонізмом. Велика роль драматургії сонатної форми в музиці епохи романтизму незаперечна, так само, як і вплив бетховенської творчості на піднесення сонатної форми. В ХІХ столітті в сонатній формі її творцями продемонстровано всеохоплюючий вплив на творчість різних композиторів і тим самим доведено значення цього стилю в музиці того періоду. Із зазначеного автор робить висновок, що романтизм став своєрідною відповіддю Просвітництву, його культу раціоналізму. Для романтичного світогляду був характерний внутрішній конфлікт між мрією і дійсністю. Романтизм протиставляв життєвій прозі ідеальне царство духу. Саме музика в епоху романтизму посідала одне з провідних місць у мистецтві. Сформований на початку ХІХ століття романтизм у музиці розвивався в тісному зв’язку з іншими течіями в живопису, літературі, театрі. Сублімація всіх видів мистецтв у цей період створила безсумнівний відбиток і на розвиток музичних форм у фортепіанній літературі.
Романтичній музиці був притаманний глибокий інтерес до особистості людини. Це знайшло вираження в розкритті особистого драматизму, яка у композиторів-романтиків мала ще й відтінок автобіографічності. Посилена увага композиторів-романтиків до людських почуттів призвела до зміни образів і жанрів. Лірика отримала панівне значення, образи любові стали переважати.
Ідея синтезу мистецтв у період романтизму стала основною в естетиці творів цього періоду та яскраво проявилась у всіх існуючих мистецьких творах того часу.

Посилання

Bobrovskyi, V.P., 1981. Sonatnaia forma [Sonata Form]. Muzykalnaia entsyklopedyia [Musical Encyclopedia]. vol. 5.-M.: Sov.En-cycle, -Stlb.200-204.

Byrkan, R., 1992. Polyfonycheskye chertы v formoobrazovanyy Bramsa. Chertы stylia//Sb.statei.-Spb:yzd-vo SPbHK. (Birkan R. Polyphonic features in the formation of Brahms // I. Brahms. Features of the style // Sb.statey.- SPb: publishing house SPbGK, 1992; R.183.)

Horiukhyna, N., 1970. Evoliutsiia sonatnoi formy. «Muzychna Ukraina», Kyyiv.( Goryukhina N. Evolution sonata form. “Musical Ukraine”, Kyyiv, 1970, 317 p.)

Mazel, L.A., 1978. Voprosы analyza muzыky: opыt sblyzhenyia teoretycheskoho muzыkoznanyia y эstetyky.- M.,Sov.kompozytor. (Mazel L.A. Questions of music analysis: the experience of the convergence of theoretical musicology and aesthetics. - M., Sov. Composer. 1978.- P.271.)

Mazel, L.A., 1986. Stroenye muzыkalnыkh proyzvedenyi.-3-e yzd.-M.:Muzыka. (Mazel L.A. The structure of musical works.-3rd ed. - M.: Music, 1986.-R.362)

Mann, T. Yz., 1996. Dnevnykov/per.s nem; predysl. y komment. Y.Ebonaydze//Novyi myr, no. 1. (Mann T. From diaries / transl. With him; foreword and comment by I. Ebonaidze // New World. 1996. No. 1. P.184)

Mann, T., 1975. Pysma/per.s nem.S.K.Apta. M.:Nauka. (Mann T. Letters / transl. From German S.K.Apta. M.: Science, 1975. - p. 274)

Tsareva, E., 1986. Yohanes Brams: Monohrafyia/E.Tsareva-M.:Muzыka. (Tsareva E. Johannes Brahms: Monograph / E. Tsareva-M.: Music, 1986.-383 p.)

Boyd, Malcolm/ Schubert`s Short Cuts//The Music Review/ - 1968. - N.29. - P. 12-21

Newman,William S. The Sonata in the Classic Era.- Chapel Hill:Univ.of North Carolina Press,1963. – R.354.

Salmenhaara,Erkki.Jean Sibelius.-Helsinki: Tammi,1984. - P.245.