ЕСТЕТИКО-СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті розкриваються можливості використання естетико-синергетичного підходу як основи модернізації змісту мистецько-педагогічної освіти, а також визначаються умови методичного забезпечення цілеспрямованого розвитку студентів у цьому процесі. На основі проведеного лексико-семантичного аналізу поняття «естетична культура» уточнено його дефініцію. Естетичну культуру обгрунтовано як комплекс когнітивних і операційних компонентів професійної діяльності. Показано, що естетичне сприйняття студентів мистецьких спеціальностей може розвиватися успішно, якщо буде здійснюватися систематичне спілкування з творами мистецтва. Автор також доводить, що складність практичної реалізації естетичної компетентності студентів обумовлена недостатнім опрацюванням зв’язків між естетико-культурологічними і мистецькими дисциплінами, а також недостатньою увагою до питань їх інтеграції як на рівні змісту, так і на рівні форм і методів навчання.
Звернення до синергетики як філософсько-методологічної настанови з метою управління освітнім середовищем дозволяє збільшити інформаційну взаємодію між суб’єктами навчального процесу, створити сприятливі умови для випробування нових освітніх технологій, активно залучати студентів до адекватної оцінки своїх дій, умінь та здібностей, стимулювати довгострокові власні цілі у професійному зростанні. Поєднання векторів навчання у естетичному і синергетичному напрямах допоможе студентам оволодіти естетичною культурою, прилучитися до вищих культурних цінностей, розвинути духовний потенціал та ціннісну свідомість студентів як професіоналів.
Доведено, що застосування запропонованого підходу дозволяє сформувати у молодих фахівців систему методичних знань, умінь і навичок, ефективність якої перевіряється у педагогічній діяльності. У зв’язку з цим виокремлено декілька груп перспективних методів навчання студентів у процесі вивчення фахових дисциплін.