ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЛЮДИНИ ЧЕРЕЗ ВИХОВАННЯ МИСТЕЦТВОМ
Анотація
У статті висвітлюється асиметрія в педагогічній (викладацькій) діяльності щодо мистецького виховання та виховання через мистецтво. Мистецьке виховання передбачає формування процесів сприйняття, досвіду та інтерпретації реципієнта. Глибокий і проникливий контакт з творами мистецтва також впливає на формування життєвої поведінки та настроїв реципієнта.
У вузькому розумінні естетичне виховання – виховання через мистецтво стимулює творче ставлення, підкреслює власне художньо-творче вираження, за допомогою якого відбувається процес формування особистості та потреба спілкування з мистецтвом. Метою виховання через мистецтво є сприяння природної, вільної, спонтанної творчої діяльності, оскільки це активізує творче ставлення – з потенційного стану, стану підвішеності, перетворює в стан активності, дії, у стан руху.
Отже, мистецтво є особливим виховним інструментом. Завдяки цьому формується естетична культура людини, розвивається естетичний смак, формуються навички оцінки та розуміння естетичних явищ, формується особистість, її моральна, інтелектуальна, емоційна та соціальна сфери. Саме мистецтво надихає на творче ставлення, стимулює творчі настрої, викликає самовираження та уяву.
У цьому контексті представлені приклади художніх вправ, що сприяють вихованню реципієнтів розбірливих, здатних переживати, розуміти, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва. Приклади художніх вправ стосуються естетичного виховання у вузькому розумінні, тобто мистецького виховання. Вони реалізують три з чотирьох компонентів відкритого розуму: загострення сприйняття, розширення діапазону досвіду, збагачення та поглиблення знань.
Посилання
Баніт, О., & Франц, М. (2020). Методи рефлективної евристики для творчого розв’язання завдань мистецької освіти. Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, (16), 45-57. https://doi.org/10.37041/2410-4434-2020-16-4.
Gloton, R., Clero C. (1988). Twórcza aktywność dziecka. Warszawa, WSiP. 255 s.
Gołaszewska, M. (1973). Zarys estetyki. Kraków, Wydawnictwo Literackie. 484 s.
Gołaszewska, M. (1989). Kultura estetyczna. Warszawa, WSiP. 99 s.
Olczak, M. (2009). Trening twórczości – współczesna i efektywna forma wychowania przez sztukę. Kraków, Oficyna Wydawnicza „Impuls”. 488 s.
Muszyński, H. (1977). Zarys teorii wychowania. Warszawa, PWN. 422 s.
Szuman, S. (1969). O sztuce i wychowaniu estetycznym. Warszawa, Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych. 580 s.
Szuman, S. (1997). Sztuka wzbogaca i pogłębia człowieka. (w:) Teoria wychowania estetycznego. (red.) Irena Wojnar. Warszawa, Wydawnictwo ŻAK. 297 s.
Wojnar, I. (1966). Perspektywy wychowawcze sztuki. Warszawa, NK. 273 s.
Wojnar, I. (1977). Sztuka dla najmłodszych. Teoria – recepcja – oddziaływanie. (red.) Maria Tyszkowa, Warszawa – Poznań, PWN. 352 s.
Wojnar, I. (red.) (1997). Teoria wychowania estetycznego. Warszawa, Wydawnictwo ŻAK. 297 s.
Авторське право (c) 2021 Малгожата Франц
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.